Відмінності між версіями «Економічна психологія»
(Створена сторінка: == Психологія грошей == Проблема грошей традиційно розглядається в руслі економічної гал...) |
(MvQ1PW <a href="http://bfujqulditul.com/">bfujqulditul</a>, [url=http://lueaazzwdfqh.com/]lueaazzwdfqh[/url], [link=http://ccjlttoywneq.com/]ccjlttoywneq[/link], http://ofkjxzzcgipy.com/) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | = | + | MvQ1PW <a href="http://bfujqulditul.com/">bfujqulditul</a>, [url=http://lueaazzwdfqh.com/]lueaazzwdfqh[/url], [link=http://ccjlttoywneq.com/]ccjlttoywneq[/link], http://ofkjxzzcgipy.com/ |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
== Економічна соціалізація == | == Економічна соціалізація == | ||
Версія за 14:15, 22 липня 2012
MvQ1PW <a href="http://bfujqulditul.com/">bfujqulditul</a>, [url=http://lueaazzwdfqh.com/]lueaazzwdfqh[/url], [link=http://ccjlttoywneq.com/]ccjlttoywneq[/link], http://ofkjxzzcgipy.com/
Економічна соціалізація
Економічна соціалізація є однією з багатьох проблем економічної психології. Це процес входження індивіда в економічну реальність суспільства. Вона може розглядатись як становлення економічної свідомості, засвоєння ролей, норм, навичок і цінностей економічної поведінки. Цілі і завдання економічної соціалізації здебільш співпадають з цілями і завданнями економічного виховання, оскільки здійснюються з використанням однакових засобів і методів впливу на економічну свідомість. Процес економічної соціалізації індивіда пов’язаний з його соціальними умовами різного рівня: з соціально-економічними проблемами суспільства, з повсякденним життям, яке в різних групах зазнає впливу різних агентів соціалізації.
Об’єктивно існуюча диференціація соціальних умов життя дітей обумовлює різноманітність виявів економічної соціалізації підростаючої людини, зокрема, у споживацькій поведінці та ставленні до праці. Складність вивчення економічної соціалізації полягає в недостатній прогнозованості напрямків цього процесу на індивідуальному рівні. Інша справа, коли розглядаються великі соціальні групи, об’єднані різнорідними ознаками відносно основних параметрів соціальної ситуації і особистісних особливостей.
Дослідження економічної соціалізації у вітчизняній науці проводилися лише в останнє п’ятиріччя (Г. Авер’янова, О. Козлова, Н. Побірченко). В західних країнах вони здійснюються вже кілька десятків років.
У дослідженні економічної соціалізації можна виділити три стадії. В перших працях показано, що діти певною мірою втягнені в економічні проблеми і мають про них якесь уявлення. Пізніше для дослідження розвитку дитячих уявлень було застосовано стадійну теорію Піаже. Далі досліджувались соціальні впливи на економічну соціалізацію.
Спочатку роботи фокусувались на описові уявлень дітей про економічні аспекти світу. Економіка – це складна, багатоваріантна система, її розуміння недоступне для малої дитини. Проте діти будують різні моделі економіки у відповідності зі своєю здатністю уявляти цей процес. В огляді літератури з проблеми економічної соціалізації, здійсненому соціальним психологом П. Лунтом (Великобританія) в книзі „Економічна соціалізація”, опублікованій разом з У. Фурманом [35], є посилання на авторів, які досліджують уявлення дітей про економічну реальність. Так, в роботі Берті і Бомбі (1981) досліджується розвиток розуміння економіки дітьми. Емлер і Дікінсон (1985) досліджують різницю в економічних знаннях, доступних дітям різних соціальних класів, і вплив цієї різниці на соціалізацію. На думку вчених, знання розподіляються в суспільстві нерівномірно, і це – частина механізму, який призводить до нерівності в економічному розумінні.
Проведено кілька крос-культурних досліджень з економічної соціалізації. Лейзер зі співробітниками організували дослідження у десяти країнах (Австрія, Німеччина, США, Польща, Югославія, Норвегія, Ізраїль, Алжир, Франція, Данія), використовуючи один і той же опитувальник. Опитувалися діти представників середнього класу трьох вікових груп (8, 11 і 14 років). Запитання стосувалися розуміння, міркувань і установок в економічній сфері. Особлива увага приділялась загальним рисам розвитку. Молодші діти думають, що магазини фіксують ціну товарів на тому рівні, який відображає їх внутрішню цінність. Стаючи дорослішими, вони відносять ціну до ринку і політики уряду, однак все одно впевнені, що компонент ціни відображає внутрішню ціну продукту. З’ясувалося, що діти до 11 років не розуміють природи прибутку. Лейзер вказує, що у молодших дітей спостерігається дисоціація між обміном грошей на товари і обміном грошей на роботу. Ці дані узгоджуються з тими, які показали, що до 11 років діти уявляють економіку як низку незалежних процесів. Пізніше у них формується ідея про взаємозв’язок аспектів економіки.
За даними Лейзер, Севан і Ролан-Леві (Leiser, Sevon and Roland-Lery, 1990), в розвиткові економічних уявлень дітей відбувається перехід від пояснювальних моделей (на основі соціальних відносин, що безпосередньо сприймаються) до моделей „прихованих” економічних відносин, що дає можливість підійти до розуміння економіки як системи. Такі риси дитячого розвитку економічної свідомості виявились у всіх країнах, незважаючи на різницю культур.
Як зазначає англійський психолог А. Фьонем, „вивчення розуміння дітьми економічних понять і законів могло б дати реалістичнішу інформацію про процеси їхнього мислення, ніж дослідження розуміння ними фізичних законів, які мають до більшості дітей віддалене відношення” [48].
Хоча дослідження сприйняття дітьми економічних відносин розпочалися у 1950-ті роки, але тільки у 1980-ті вони отримали серйозний розвиток. Спершу майже всі праці виконувалися в рамках раннього Піаже. В них було зроблено спробу описати різні стадії розвитку, які проходить дитина в процесі набуття економічних знань (А. Страусс, К. Данзигер, Р. Саттон). В цих дослідженнях безпосередньо співставлялись стадії інтелектуального розвитку та рівні розуміння економічних відносин незалежно від впливу факторів на цей розвиток. Інші дослідження присвячувалися розвиткові мислення дитини в аспекті засвоєння ними таких спеціальних економічних понять, як вигода, власність, майнова нерівність та гроші (Г. Ягода).
За даними зарубіжних дослідників з вікової економічної психології, почуття власності і психологія грошей починають формуватися вже в ранньому дитинстві. Символом власності спочатку стають різні предмети, іграшки, значимі дорослі. Більше того, з точки зору психоаналітичного напрямку, формування „матеріального Я” виявляється уже в тім, що „дитина затримує дефекацію, сприймаючи фекалії як своє перше багатство. Потім така поведінка переноситься на камінчики, гудзики і, нарешті, на гроші” [37]. Слід сказати, що гроші не обов’язково є символом підсвідомого нагромадження в цьому віці. Це можуть бути продукти власної творчості та інші елементи оточення, які мають значення для дитини.
Початок сучасним дослідженням покладено роботами А. Страусса (A. Strauss), в яких показано стадійність у засвоєнні концепцій грошей в дитинстві. Вчений виявив 9 стадій, вивчаючи ставлення дітей до грошей (вік 4,5 – 11,5 року). Це дослідження мало пошуково-констатуючий характер – без аналізу факторів, які впливають на просування від однієї стадії до іншої. Пізніше К. Данзінгер виділив 4 стадії розвитку уявлень дитини в галузі економіки. Правда, він охопив лише незначний віковий діапазон: від 5 до 8 років. Як і А. Страусс, К. Данзінгер вважав, що розвиток економічних уявлень у дітей є наслідком не просто біологічного дорослішання, але й залежить від досвіду поведінки з грошима. Р. Саттон виділив шість стадій, а Г. Ферт – п’ять.
1982 року Б. Стейси (B. Stacy) зробив огляд основних положень в цьому напрямку за попередній період, визначив основні галузі дослідження (гроші, власність, соціальні відмінності, соціально-економічні поняття), виділивши вікові стадії економічної соціалізації дітей і підкресливши умовність розподілу в залежності від дії різних факторів. Хронологічний вік досліджуваних – від 4 до 15 років. Більшість праць, у яких вивчалося різне розуміння економічних понять, охоплювали віковий діапазон від 4 – 5 до 12 – 13 років.
Крім праць, в яких вивчалася стадіальність економічної соціалізації, існує чимало досліджень, присвячених вивченню факторів, які впливають на цей процес. Особливо цікавими є праці, в яких розглядаються такі фактори, як належність до певного класу, регіональні та національні особливості, вік, стать. Як відзначає О. Щедріна, в дослідженнях Г. Маршалла і Л. Магрудера було встановлено залежність розуміння дітьми функцій грошей від безпосереднього досвіду розуміння грошей в сім’ях з різним соціально-економічним статусом. Автори роблять висновок, що діти з робітничих сімей засвоюють прямий асоціативний зв’язок між грошима і задоволенням, тоді як діти із середнього класу здебільш нагромаджують гроші на майбутні витрати. Інші автори (А. Фьонем, П. Томас) показали, що, як правило, батьки з середнього класу починають видавати гроші дітям меншого віку, ніж батьки-робітники. Автори припускають, що ранній досвід користування власними грішми повинен обумовлювати більш ранню соціалізацію, раціональніше застосування коштів. Проте дослідженнями цих авторів суттєвої різниці в економічних уявленнях дітей не було виявлено. Отже, робився висновок, що класова різниця відчувається, але вона ніби розмивається і навчанням, і різнорідністю складу шкільних класів у загальноосвітніх школах.
Ще одна змінна, яка впливає на формування економічних уявлень дитини, яка вивчалась у західних дослідженнях, – це її стать. Було з’ясовано (А. Фьонем, П. Томас), що донькам будь-якого віку батьки видають грошей на кишенькові витрати менше, ніж синам. Виявлення сутності економічних уявлень у дітей дозволило встановити статеві відмінності і в рівні сформованості окремих економічних понять. Було з’ясовано, що хлопчики дещо краще розуміють призначення страйків і те, звідки беруться гроші для зарплати. У хлопчиків сильніше виявляється й тенденція вважати, що здібна людина повинна отримувати за свою роботу більше. В уявленнях про працю і способи отримання грошей у хлопчиків теж було виявлено більшу обізнаність і варіативність, ніж у дівчат (Олпорт).
Для виявлення впливу національно-територіальних особливостей формування у дітей економічних уявлень проводились крос-культурні дослідження. Результати численних досліджень (М. Сігал, Д. Швальб, А. Фьонем, Г. Ягода та ін.) показали суттєву різницю в уявленнях дітей, що живуть в країнах з різним рівнем економіки. Так, діти з південноазійського регіону (Японія, Китай, Гонконг) і південноафриканських країн вважають, що потрібно більше платити тим, у кого велика сім’я (за рівних можливостей), і схильні дотримуватися традиційних цінностей. Тим часом діти з цих регіонів раніше, ніж діти-європейці, засвоюють поняття вигоди. Це пояснюється тим, що вони значно раніше за європейських ровесників включаються у сферу бізнесу.
Серед досліджень економічної соціалізації в РФ можна відзначити роботи О. Козлової [30], яка, вивчаючи економічну соціалізацію дітей (3 – 11 років), описала стадії економічної соціалізації та чинники, що на неї впливають. Опис стадій будувався на співвідношенні когнітивного, поведінкового і емоційного компонентів економічних уявлень, які аналізувалися. Було встановлено, що економічна соціалізація відбувається вже на початку дошкільного віку. Саме в цей період починають закладатися специфічні особливості когнітивних структур, навички споживацької і трудової поведінки, емоційне ставлення до економічної реальності. Показано, що особистий досвід поведінки дитини з грішми, включення дитини в елементарні економічні відносини здійснюють основний вплив на розвиток економічних відносин і економічної поведінки дитини.
Дослідниця встановила кореляційний зв’язок рівня інтелектуального розвитку і рівня сформованості економічних уявлень. Показано, що наприкінці молодшого віку роль таких чинників, як освіта батьків і соціально-економічний статус сім’ї, у рівні сформованості економічних уявлень змінюється. Починають виділятися гендерні фактори, суттєво впливають такі соціальні інститути, як школа, ЗМІ. Отже, дитинство – це початковий етап формування економічної свідомості.
Г. Авер’янова проводила дослідження, в якому виявлялося ставлення старшокласників до сучасних економічних умов і ступені сформованості економічних і когнітивних аспектів цих відносин [2; 3]. На основі виокремлення когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів економічної соціалізації і розгляду особливостей їх конфігурації на вікових стадіях було зроблено висновок про домінування когнітивного компонента в структурі економічної соціалізації підлітків. Це сприяє їх переорієнтації зі споживацького сприйняття економічної реальності на виробничо-діяльнісне її розуміння. Значну роль у цих змінах відіграє практичний досвід дітей. Значення його в економічній соціалізації підкреслюють й інші дослідники.
Г. Авер’янова, вивчаючи особливості економічної соціалізації підлітків в умовах трансформації українського суспільства, підкреслює суперечливість соціальних умов соціалізації. Це виявилось у тому, по-перше, що високий рівень визнання доцільності ринкової економіки супроводжується негативним ставленням підлітків до того, як проводяться економічні реформи. По-друге, в тому, що хоча заняття бізнесом позитивно сприймає основна маса респондентів, проте їх уявлення про цю сферу мозаїчне, розмите. Бізнес часто ототожнюється тільки з торгівлею. По-третє, в тому, що хоча підлітки здебільш відкидають будь-які аморальні способи добування грошей, дехто все ж їх схвалює.
Дослідження економічної соціалізації спираються на традиції аналізу особистості в онтогенетичному аспекті, так би мовити, в горизонтальному зрізі. Не менш важливим є вертикальний зріз цого процесу, тобто розгляд його як міжпоколінського процесу. Такий підхід до розгляду економічної соціалізації актуальний для нашого суспільства, економіка якого динамічно перебудовується. В умовах трансформації різні покоління, що соціалізувалися в якісно різних економічних умовах, мають також суттєву різницю в економічних установках. Історична ситуація склалася так, що у безпосередній взаємодії опинились представники поколінь, які дотримуються протилежних економічних установок. Процес соціалізації відбувається у важкій, кризовій формі і відбивається на функціонуванні свідомості кожної вікової когорти в сім’ї та їх взаємодії.
Формування установок відбувається в період первинної соціалізації і проходить через життя, зазнаючи випробувань при соціальній кризі. В процесі економічної соціалізації діти отримують економічну інформацію, головним чином, з таких джерел: активного – самостійної участі в економічному житті; видовищному – перегляду реклами; соціального – через спілкування з батьками, ровесниками і дорослими, які сприймають дитину як економічного партнера. Всі три джерела спочатку функціонують у рамках сім’ї, їй належить пріоритетна роль у формуванні економічних уявлень та установок. У більшості випадків сім’я – це взаємодія і взаємостосунки трьох поколінь, які мають різні системи цінностей і установок щодо сучасної економічної реальності, що створює суперечливі умови економічної соціалізації в сім’ї. Ситуацію в сучасній сім’ї з точки зору взаємодії поколінь можна описати так. Зміна системи суспільних відносин призвела до серйозних зрушень в системі цінностей дорослих. Представники старшого покоління не змогли пройти ресоціалізацію.
Покоління батьків проходить активний етап ресоціалізації, подолання радянських, відродження національних і активного впливу західних традицій. Тому їх ставлення до економічних змін буває суперечливим.
Покоління дітей виросло в перехідний період. Для нього криза стала нормою. Діти легше адаптуються. Зараз вони рано починають заробляти (половина дітей і підлітків має такий досвід). І все ж сучасні діти вступають в економічне життя, часто не маючи необхідних знань і навичок, що може створити серйозні проблеми.
Всіма видами досліджень найактивніше охоплюються діти 15 – 16 років. На основі вивчення особливостей економічної соціалізації цієї групи можна зробити таку економіко-психологічну характеристику. Підлітки – це самостійні, „теоретично” незалежні від батьків люди, занепокоєні тільки своєю долею, де на першому місці – бажання розбагатіти, мати власну справу, добре влаштуватися. Багато з них ставить своє щастя в пряму залежність від кількості грошей. Підлітки прагматичні, самостійні і орієнтовані на успіх. Поява нових ідеалів у суспільстві (наприклад, матеріальне благополуччя) обумовлює швидкі зміни в їх системі цінностей. Цінність багатства маніфестується у них в значимість індивідуального і престижного споживання. Це покоління, в якому романтизм (мрії про „краще життя”) тісно переплітається з прагматизмом (ставка на власні сили, готовність до соціально несхвалюваних дій – частина з них вже заробляла гроші незаконними способами). В економічній свідомості і поведінці підлітків криза суспільства відобразилась найяскравіше, оскільки вона припала на період їх активної соціалізації.
Отже, міжпоколінна взаємодія детермінується, з одного боку, спрямованістю соціально-економічної трансформації в суспільстві, а з другого – місцем покоління в історії економічної соціалізації. Характер економічних установок визначається належністю до певної поколінської групи. У членів однієї сім’ї різні уявлення про життєві цінності, роль грошей в їхньому житті, різні оптимальні моделі діяльності і поведінки. Відбувається руйнування ціннісного простору сім’ї. Сімейні традиції відходять на другий план, визначальним стає належність до покоління.
Висновки
Як самостійна галузь науки, економічна психологія оформилася в середині ХХ століття завдяки працям американського вченого Дж. Катони, який, досліджуючи відносини між психологією та економікою, запропонував перший проект емпіричного дослідження психологічних аспектів економічної поведінки.
Економічна психологія виникла як наука, що поставила за мету дослідження практичних причин неузгодженості реальної поведінки суб’єкта економічної діяльності з класичною моделлю „раціональної економічної людини” – максимізатора, що володіє повною інформацією про ринок, мета діяльності якої – отримання вигоди, доходу.
Економічна психологія, яка з’явилась на Заході внаслідок полеміки економістів і психологів про раціональну поведінку „економічної людини”, заявила про себе як наука суб’єктивних уявлень про економічну реальність, що впливають на прийняття рішень суб’єктом економічної діяльності, яка детермінується психологічними факторами.
Економічна психологія є синтетичною міждисциплінарною наукою, яка вирішує широкий спектр проблем, що перебувають на стикові психології і економічної науки. Вона має такі розділи:
• психологія споживача;
• психологія економічної поведінки;
• психологія прийняття рішення;
• психологія грошей;
• психологія накопичення;
• економічна соціалізація.
Вітчизняна економічна психологія почала розвиватися лише в останні п’ять років і має зовсім інші, порівняно з західною, пріоритети у вирішенні прикладних економічних завдань, які обумовлюються, по-перше, культурно-історичними традиціями, по-друге, проведенням ринкових реформ і проблемами, які виникають у зв’язку з трансформацією суспільства.
Економічна психологія почала свій розвиток з дослідження психологічних чинників економічного рішення. Одним з перших і найважливіших висновків західних вчених в руслі економічної психології було відкриття того, що на принцип максимізації вигоди руйнівно діють ефект насиченості і особливості колективної дії і впливу. Головним об’єктом, що вивчається сучасними економічними психологами у прийнятті рішень, є особистісні особливості, які досліджуються в когнітивній парадигмі.
Підприємництво є багатоаспектним соціально-психологічним явищем, що охоплює сферу суспільних, міжгрупових, внутрішньогрупових відносин і пов’язане з діяльністю спільнот і окремої особистості. Визначальні риси підприємницької діяльності, спрямованої на отримання прибутку як головної мети, це – самостійність, відповідальність, невизначеність, ризикованість, творчість, новаторство, ініціативність. Сукупність цих рис виражається в понятті підприємливість. Підприємництво – це діяльність людей, наділених здатністю до підприємливості, і які належать до соціальної групи підприємців. Підприємництво – це також процеси організації підприємницької діяльності відповідно до потреб суспільства.
Психологія грошей – одна з найактуальніших тем економічної психології. Дослідження виявили, що ставлення людини до грошей обумовлюється особистісними особливостями, статтю, віком, а також соціально-культурним оточенням, економічним статусом. З’ясовано, що люди довше зберігають здоров’я, залишаються психічно урівноваженими і фізично міцними, якщо не відмовляють собі у задоволенні витрачати гроші. У людей, які відмовляють собі у всьому, нижчі показники в особистих фінансових досягненнях, песимістичність.
Психологічні особливості ставлення до грошей виявляються в структурі витрат, заощадженні коштів, в почуттях до бідних і багатих, в проблемах зрівняльного розподілу. Соціокультурні відмінності, обумовлені економічними факторами, виявляються в сфері негативних емоцій – провини, тривоги, напруги, дискомфорту, які виникають при втраті контролю свого фінансового становища. З’являються перші економіко-психологічні дослідження „грошової” типології особистості. Гроші є важливим компонентом економічної соціалізації. Відчуття себе бідним чи багатим здійснює вплив на психічні якості та особистісні особливості людини, на формування її спрямованості і професійного вибору.
Уявлення про багатство і бідність пов’язане з уявленнями про соціальну нерівність. Соціальна стратифікація відтворює себе через повторення різних практик споживання і стилів життя, через інтерналізацію асоційованих систем цінностей і способів категоризації соціального світу. Рівень володіння матеріальними благами використовується спочатку для визначення соціально-економічного статусу індивідів, а потім для визначення їх особистісних якостей згідно з цим статусом. Символічні функції об’єктів володіння розглядаються з точки зору підтримки особистісної ідентичності: вони включають особисту історію, ідеальний образ себе, значимих інших, самовираження.
Економічна соціалізація є однією з багатьох проблем економічної психології. Вона визначається як процес входження індивіда в економічну реальність завдяки формуванню економічної свідомості, засвоєнню ролей, норм, навичок і цінностей економічної поведінки. Економічна соціалізація досліджується в онтогенетичному аспекті як стадійний процес розвитку людини. Дослідників цікавлять такі питання: з якого віку починається економічна соціалізація, в чому полягають особливості кожної вікової стадії цього процесу і які фактори в ньому домінують? Більшість досліджень економічної соціалізації, які здійснюються в онтогенетичному аспекті, застосовують стадійну теорію Піаже. Описання стадій будується на співвідношенні когнітивного, поведінкового і афективного компонентів економічної соціалізації. Системоутворюючим елементом у системі компонентів, які визначають процес економічної соціалізації на всіх його стадіях, вважаються гроші. Окрім досліджень економічної соціалізації, які спираються на традиції аналізу особистості в онтогенетичному аспекті, так би мовити, в горизонтальному зрізі, не менш важливими є дослідження цього процесу у вертикальному зрізі, тобто розгляд його як міжпоколінського процесу. Такий підхід актуальний для нашого суспільства, економіка якого динамічно перебудовується. Проблема в тому, що в безпосередній міжпоколінній взаємодії (в одній сім’ї) опинились представники різних поколінь, які дотримуються протилежних економічних установок. Процес економічної соціалізації відбувається у важкій, кризовій формі і відбивається на функціонуванні свідомості кожної вікової когорти та їх взаємодії.
