Відмінності між версіями «ФУНКЦІЇ ОСОБИСТОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ»

Поточна версія на 14:51, 23 вересня 2012

[ред.] Мінірівень — рівень особистої безпеки

Об'єктом дослідження є індивідуальна безпека, безпека сім'ї, особистого дому, майна.

Інформаційна безпека – це стан захищеності об'єкта (особистості, суспільства, держави, інформаційно-технічної інфраструктури), при якому досягається його нормальне функціонування незалежно від внутрішніх і зовнішніх інформаційних впливів.

Інформаційна безпека особистості (у вузькому розумінні) – це стан захищеності психіки людини від негативного впливу, який здійснюється шляхом упровадження деструктивної інформації у свідомість і у підсвідомість людини, що призводить до неадекватного сприйняття нею дійсності.

Інформаційна безпека особистості (в широкому розумінні) це:

1) належний рівень теоретичної і практичної підготовки особистості, при якому досягається захищеність і реалізація її життєво важливих інтересів і гармонійний розвиток незалежно від інформаційних загроз;

2) здатність держави створити можливості для гармонійного розвитку і задоволення потреб особистості в інформації, незалежно від інформаційних загроз;

3) гарантування, розвиток і використання інформаційного середовища в інтересах особистості;

4) захищеність від різного роду інформаційних небезпек.

Оцінка громадянами особистої безпеки, безпеки їх рідних і близьких, захищеності власної домівки, майна, бізнесу більшою мірою залежить від суб’єктивних, а не об’єктивних факторів. Внутрішня політична та фінансово-економічна криза, екологічні катастрофи, техногенні аварії, військові конфлікти в регіоні і світі, щоденні кримінальні новини та повідомлення про теракти впливають на відчуття людиною власної безпеки, навіть якщо вона не страждає від впливу цих загроз безпосередньо. Сучасна людина живе у світі небезпек – природних, технічних, антропогенних, екологічних та ін.

Ці небезпеки при взаємодії між собою посилюють наслідки. Кількість аварій, катастроф, пожеж збільшується. У них гине незмірно більша кількість людей ніж в умовах виробництва. Сьогодні очевидна актуальність широкої і водночас глибокої постановки проблеми безпеки.

У сучасному світі суспільна взаємодія неможлива без обміну інформацією, що породжує певні труднощі у визначенні особистих прав на неї, оскільки людство зацікавлене у вільному обміні інформацією. Відповідно до ст. 32 Конституції не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, а згідно зі ст. 34 кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Щоб запобігти злочинів, які загрожують життю, здоров'ю, особистій безпеці, безпеці свого майна потрібно чітко продумати і прорахувати всі варіанти захисту для того щоб зміцнити свою особисту безпеку, безпеку сім'ї тощо. Не потрібно розповсюджувати свої дії та плани щодо розробленого захисту безпеки, за межі сім'ї оскільки це може негативно вплинути на особисту безпеку.