Відмінності між версіями «Поняття про методологію досліджень»

Матеріал з Wiki TNEU
Перейти до: навігація, пошук
м (Захист на Поняття про методологію досліджень встановлено (‎[edit=sysop] (безстроково) ‎[move=sysop] (безстроково)) [каскадний])
 
(20 проміжних версій 7 користувачів не показані)
Рядок 10: Рядок 10:
 
=== Функції методології ===
 
=== Функції методології ===
 
'''Методологія виконує такі функції:'''
 
'''Методологія виконує такі функції:'''
 +
 
** - визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ;
 
** - визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ;
 
** - передбачає особливий шлях, за допомогою якого може бути досягнута науково-дослідна мета;
 
** - передбачає особливий шлях, за допомогою якого може бути досягнута науково-дослідна мета;

Поточна версія на 14:42, 23 вересня 2012

Зміст

[ред.] Поняття про методологію досліджень, види та функції наукових досліджень

Перш ніж приступити до реалізації наукового дослідження на будь-якому рівні, студенти та молоді вчені повинні ознайомитися з методологією та методами наукової роботи. Тут важливе все: методика вибору проблеми та теми дослідження, збір та систематизація фактів, історія розвитку проблеми, в основі якої лежить задум (ідея) дослідника. У філософському визначенні ідея - це продукт людського мислення, форма відображення дійсності, в ній міститься усвідомлення мети пізнання, перспектив дослідження та його практичне значення. Ідеї народжуються з практики спостереження навколишнього світу і потреб життя. Нова ідея - це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних.Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки.
Методологія - це:

  1. сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в певній науці;
  2. вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.

[ред.] Методологія науки

Методологія науки (rp.methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - це система методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм побудови наукового знання. Філософський рівень методології функціонує у вигляді загальної системи принципів діалектики. Вона формує світоглядну концепцію світової науки, тобто основні вихідні теоретичні положення, які затвердилися в науці і які рівною мірою треба знати: і філософію, і правознавство, і туризмологію, і філологію. У кожній галузі науки є, крім загальних, ще й свої специфічні теоретичні вихідні положення, які становлять її теоретичний фундамент.Питання методології досить складне, оскільки саме це поняття тлумачиться по-різному. Багато зарубіжних наукових шкіл не розмежовують методологію і методи дослідження. У вітчизняній науковій традиції методологію розглядають як учення про методи пізнання або систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, методів, прийомів. Найчастіше методологію тлумачать як сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. Методику розуміють як сукупність прийомів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом.

[ред.] Функції методології

Методологія виконує такі функції:

    • - визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ;
    • - передбачає особливий шлях, за допомогою якого може бути досягнута науково-дослідна мета;
    • - забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;
    • - допомагає введенню нової інформації;
    • - забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;
    • - створює систему наукової інформації, яка базується на об'єктивних явищах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.

Ці ознаки поняття «методологія», що визначають її функції в науці, дають змогу зробити такий висновок: методологія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

[ред.] Види методології

Розрізняють три види методології:

  1. Філософську або фундаментальну - систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію.
  2. Загальнонаукову, яка використовується в переважній більшості наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному, логічному, системному, моделювання тощо.

Сучасні дослідники в наукових розробках віддають перевагу системно-діяльному підходу, тобто дослідженню комплексної взаємодії суттєвих компонентів:

    • потреба;
    • суб'єкт;
    • об'єкт;
    • процеси;
    • умови;
    • результат;

Це забезпечує цілісність, комплексність, структурність, взаємозв'язок з зовнішнім середовищем, цілеспрямованість і самоорганізацію дослідження, створює умови комплексного вивчення будь-якої сфери людської діяльності. Частково-наукову - сукупність специфічних методів кожної конкретної науки, які є базою для вирішення дослідницької проблеми. Філософська, або фундаментальна методологія є вищим рівнем методології науки, що визначає загальну стратегію принципів пізнання особливостей явищ, процесів, сфер діяльності. Філософська методологія виконує дві функції. По-перше, вона виявляє сутність наукової діяльності та її взаємозв'язки з іншими сферами діяльності, тобто розглядає науку відносно практики, суспільства, культури людини. По-друге, методологія вирішує завдання вдосконалення, оптимізації наукової діяльності, спирається на розроблені нею світоглядні й загальнометодологічні орієнтири та постулати. Усі досягнення минулого були опрацьовані у вигляді діалектичного методу пізнання реальної дійсності, в основу якого було покладено зв'язок теорії і практики, принципи пізнанності реального світу, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об'єктивного і суб'єктивного тощо. Проблеми наукового пізнання стали предметом постійного протистояння різних наукових поглядів на світ, на сутність науки та знання через антиномію в гносеології - антиномію раціоналізму - емпіризму.

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти